29 вересня 2020 року, відповідно до плану роботи НМЦ ПТО у Вінницькій області на 2020 рік,  на платформі ZOOM відбулась онлайн нарада щодо окремих питань організації освітнього процесу у ЗП(ПТ)О Вінницької області.

Зі вступним словом виступив директор НМЦ ПТО у Вінницькій області Дорош Василь Степанович, який привітав учасників онлайн наради та ознайомив із порядком денним.  Про особливості питань атестації та курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників, процедурою замовлення учнівських квитків та документів про освіту, а також з вимогами до підготовки статей до друку в збірнику науково-методичних праць «Вісник професійно-технічної освіти Вінниччини поінформувала заступник директора з навчальної роботи НМЦ ПТО у Вінницькій області Мусій Лілія Валеріївна. Під час онлайн наради методист НМЦ ПТО у Вінницькій області Бабіч Тетяна Федорівна ознайомила учасників з новими вимогами щодо підготовки та проведення ДПА у формі ЗНО в 2021 році.

До участі були запрошені методисти,  відповідальні особи за проведення ДПА в формі ЗНО та замовлення документів.

Дякуємо всім учасникам онлайн наради за плідну співпрацю.

Відповідно до наказу Департаменту освіти і науки Вінницької облдержадміністрації від 07.09.2020 року №238 22 вересня 2020 року на базі навчально-практичного центру з професії “Реставратор декоративно-художніх фарбувань. Маляр”  вищого художнього професійно-технічного училища №5 м. Вінниці відбувся ІІ етап Всеукраїнського конкурсу фахової майстерності серед здобувачів професійної (професійно-технічної) освіти з професії “Штукатур”.

Конкурс складався з теоретичного і практичного турів. У теоретичному турі  учасники виконували тестові завдання з предметів: «Технологія штукатурних робіт», «Матеріалознавство», «Охорона праці»,  «Будівельне креслення», «Електротехніка». Практичний тур полягав у виконанні декоративної штукатурки «Короїд». Поза конкурсом учасники виконували декоративну штукатурку «Мозаїчна».

Роботу учасників оцінювало висококваліфіковане журі: Шевчук Л.В., викладач спецдисциплін Вінницького коледжу будівництва і архітектури КНУБА (голова журі), Романченко В.Д., виконроб ТОВ БК «СТАМ», Червонецький В.П., директор ФОП «Червонецький В.П».

Перемогу у конкурсі здобув учень ВХПТУ №5 м. Вінниці – Смик Владислав (майстер в/н Бурак Л.В., викладач спеціальних дисциплін Пеньковий А.М.), 2 місце посів учень ДНЗ «Крижопільський професійний будівельний ліцей» Барахович Руслан (майстер в/н Швець Б.А., викладач спеціальних дисциплін Русіна Л.В.), 3 місце розділили учень ДНЗ “ВПУ №7 м.Вінниці” Турчак Валентин (майстер в/н Степанюк Г.М., викладач спеціальних дисциплін Гулько С.В.)  та учень ДНЗ «Барський професійний будівельний ліцей Куций Олексій (майстер в/н Шиндилюк Л.М., викладач спеціальних дисциплін Рівненко Г.В.)  

Переможець  та призери конкурсу були нагороджені дипломами Департаменту освіти і науки облдержадміністрації та цінними подарунками. Учасники конкурсу, які не зайняли призових місць, були відзначені грамотами Департаменту освіти і науки та одержали пам’ятні подарунки.

        У  2021 році учасники Зовнішнього незалежного оцінювання зможуть пройти тестування з п’яти навчальних предметів. Водночас, державна підсумкова атестація буде обов’язковою з української мови, математики, історії України або іноземної мови. Про це  повідомила заступниця директора Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко.  У 2020 році учасники могли пройти тестування не більш як з чотирьох навчальних предметів.

       Суттєво змінилась ситуація з Державною підсумковою  атестацією. ДПА у цьому році  здобувачів повної загальної середньої освіти буде з трьох предметів, а також одного з навчального предмета на вибір.

       Відтак випускники, які завершують у 2021 році здобуття повної загальної середньої освіти та/або планують вступати до закладів вищої освіти, матимуть можливість самостійно обирати, яку саме роботу виконуватимуть під час ЗНО:

• сертифікаційну роботу з української мови, яка міститиме лише завдання з української мови, а саме 39 завдань закритих форм (з вибором відповіді або на встановлення відповідності) та 1 завдання відкритої форми на надання розгорнутої письмової відповіді;
• сертифікаційну роботу з української мови та літератури, яка міститиме як завдання з української мови, так і з української літератури, а саме  24 завдання з української літератури та 39 – з української мови закритих форм (з вибором відповіді та на встановлення відповідності), а також 4 завдання з української мови відкритих форм з наданням письмової відповіді, зокрема 3 завдання, які передбачають надання короткої письмової відповіді, та 1 завдання, яке передбачає надання розгорнутої письмової відповіді.

      Cільними для обох варіантів сертифікаційних робіт (тестів) є 39 завдань закритих форм та 1 завдання відкритої форми на надання розгорнутої відповіді з української мови. Результати виконання цих завдань будуть зараховані як результати державної підсумкової атестації з української мови. Для прийому до закладів вищої освіти зараховуватимуться результати  виконання відповідно або всіх завдань сертифікаційної роботи (тесту) з української мови, або всіх завдань сертифікаційної роботи з української мови та літератури.

       У кожному конкретному випадку вибір учасника того чи того варіанта сертифікаційної роботи для виконання під час ЗНО залежатиме від того, на яку спеціальність (спеціальності) він / вона планує вступати до закладу вищої освіти. Перелік спеціальностей, для вступу на які необхідним буде виконання того чи того варіанта сертифікаційної роботи (тесту), буде визначено в «Умовах прийому на навчання до закладів вищої освіти України у 2021 році».

Щодо особливостей оновлених сертифікаційних робіт

      Зміст сертифікаційних робіт визначатиметься Програмою зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання з української мови і літератури, затвердженою Міністерством освіти і науки України.

      Найприкметнішою рисою обох сертифікаційних робіт є їхня помітна переорієнтація на оцінювання компетентностей учасників – мовленнєвої та літературної. На рівні закритих тестових завдань з української мови це виявляється, зокрема, у тому, що левова їх частка стала контекстними – такими, що спрямовані на виявлення здатності учасника / учасниці працювати не з «абстрагованими» мовними одиницями чи явищами, а з їхніми реалізаціями в межах різних за обсягом контекстів. У випадку з українською літературою орієнтація сертифікаційної роботи на компетентності реалізувалася, серед іншого, у включені завдань до незнайомого художнього тексту.

     Однією з основних новацій, якими позначено сертифікаційну роботу з української мови та літератури і яка засвідчує зміщення акцентів у бік оцінювання компетентності учасників / учасниць, є введення тестових завдань відкритої форми, які передбачають надання короткої (від одного до кількох речень) відповіді на питання, що стосуються одного тексту або кількох тематично пов’язаних текстів. Варто зауважити, що подібні завдання вже з’являлися в тесті з української мови та літератури, зокрема в тесті ЗНО-2015. Уже тоді вони засвідчили свою валідність для оцінювання когнітивних навичок високого рівня – аналізу, синтезу, оцінювання (за таксономією Блума), а тому повернення до них стало цілком мотивованим з огляду на компетентнісну спрямованість оновленого тесту.

      Крім означеної новації,  на учасників ЗНО наступних років чекає ще одне важливе нововведення. Воно стосується тестового завдання, яке передбачає створення розгорнутої письмової відповіді. Учасникам, які складали ЗНО в попередні роки, подібне тестове завдання відоме під назвою «Власне висловлення». Упродовж більш ніж десяти попередніх років проведення ЗНО це тестове завдання залишалося майже незмінним і передбачало створення учасниками лише одного специфічного різновиду тексту – власного висловлення. Таке тривале «життя» тестового завдання одного-єдиного формату спричинило до того, що відповідне завдання поступово почало втрачати свою цінність як інформативний елемент цілісного тестового інструмента оцінювання. Це виявлялося, зокрема, у тому, що учасники тестування, замість створювати дійсно власні висловлення, тобто оригінальні, глибокі за змістом, стрункі за формою тексти-доведення власної позиції стосовно тих чи тих актуальних питань, найчастіше продукували примітивні, часто позбавлені живої думки й прозорої логічності шаблонні псевдотексти. З огляду на це було прийнято рішення про розширення діапазону різновидів текстів, створення яких може бути в майбутньому запропоноване учасникам як тестове завдання відкритої форми на надання розгорнутої відповіді. Додаткову інформацію про подібні завдання Український центр оцінювання якості освіти оприлюднить упродовж року. Принагідно ж варто зауважити, що в демонстраційному варіанті сертифікаційної роботи, який оприлюднено як модель для ЗНО-2021, тестове завдання на надання розгорнутої письмової відповіді поки що має типові ознаки завдань на створення власного висловлення. Однак уважний погляд на завдання вже засвідчує певні відмінності, зокрема у формулюванні умови та специфіці стимульного матеріалу.

      Демонстраційні варіанти сертифікаційних робіт з української мови, з української мови і літератури розміщено на сторінці рубрики “ЗНО-2021“.

На виконання наказу  Департаменту освіти і науки Вінницької  облдержадміністрації   від 07.09.2020 року №328  «Про організацію  ІІ  етапів  Всеукраїнських конкурсів фахової майстерності з робітничих професій серед  здобувачів професійної (професійно-технічної) освіти у 2020 році», відповідно   до плану роботи Навчально-методичного центру професійно-технічної освіти у Вінницькій області 15 вересня 2020 року  на базі ДНЗ «Вінницький центр професійно – технічної освіти  технологій та дизайну»  відбувся ІІ етап Всеукраїнського  конкурсу фахової майстерності  серед  закладів професійної (професійно-технічної) освіти з професії «Перукар (перукар-модельєр)».

         У конкурсі брали участь здобувачі освіти із чотирьох закладів професійної (професійно-технічної) освіти області, де здійснюється підготовка спеціалістів за вказаною професією.

Конкурс проводився у два тури: виконання завдання з професійно-теоретичної підготовки та виконання практичної частини.

       У теоретичному турі конкурсу учасники виконували 60 комп’ютерних тестових завдань із чотирма варіантами відповідей.            Практичний тур проводився в один етап та відповідав вимогам рівня кваліфікації «Перукар ІІ класу». Конкурсанти виконували завдання за номінацією «Сучасна зачіска на основі стилю «Ретро» 60 років», на виконання якого було відведено 2,5  астрономічні години.

           Оцінка роботи  здійснювалась кваліфікованим журі. Голова журі – Глуханюк Ганна Миколаївна, директор салону краси «Фея».     Члени журі: Олексюк Світлана Миколаївна, директор салону «Студія Світлани Олексюк» та  Дищук Людмила Анатоліївна, майстер-перукар салону «Перукар Ноuse».

За підсумками конкурсу призові місця розподілились наступним чином:

І місце – Шевчук Оксана Сергіївна, здобувачка освіти  ДПТНЗ «Хмільницький аграрний центр професійно – технічної освіти» ;   

ІІ місце –  Власюк Юлія Юріївна, здобувачка освіти     ДНЗ «Вінницький центр професійно-технічної освіти  технологій та дизайну»;

ІІІ місце – Костишина Єлизавета Ігорівна, здобувачка освіти    ДПТНЗ “Вінницьке вище професійне училище сфери послуг”;

             Ляховецька Руслана Максимівна, здобувачка освіти    ДНЗ «Вище професійно-технічне училище  №7  м. Вінниці».

       Усі конкурсанти  були нагороджені дипломами Департаменту освіти і науки облдержадміністрації  та одержали пам’ятні подарунки.

Подяками Департаменту освіти і науки облдержадміністрації було відзначено членів журі конкурсу  за підтримку обдарованої молоді в системі професійної (професійно-технічної) освіти.

       За високий рівень організації та проведення II етапу Всеукраїнського конкурсу фахової майстерності серед здобувачів професійної (професійно-технічної) освіти з професії  «Перукар (перукар-модельєр)»

Подякою Департаменту освіти і науки облдержадміністрації нагороджено  ДНЗ «Вінницький центр професійно – технічної освіти  технологій та дизайну.

1 вересня 2020 року є дуже незвичним для здобувачів освіти  та викладачів, адже вперше заклади ЗП(ПТ)О розпочали навчання в умовах пандемії. Проте свою радість від початку навчання учні не можуть приховати.