Вітаємо з чудовим святом самобутньої,
неповторної, барвистої української культури – з Днем вишиванки. Вона символізує
зв’язок поколінь, будить високі патріотичні почуття в серці кожного українця..
Тож нехай це свято зітре кордони й об’єднає українців по всьому світу! Бажаємо
укріплення української ідентичності заради процвітання нашої країни.
День вишиванки – одне з небагатьох свят не державного та не
релігійного характеру. Простий флешмоб студентів перетворився на могутній
патріотичний рух серед українців усього світу. Свято сприяє
єдності і культурному відродженню всього багатонаціонального українського
народу
Українські традиції – одні з
найкрасивіших у світі. З прадавніх часів вишиванка була для українців не просто
одягом. У ній зашифровані сакральні символи, які зберігають історію народу,
його ідентичність. Вишиванка, – як стародавній літопис, через який можна доторкнутись
до історії та культури кожного куточка
України.
Відомі факти з
історії української вишиванки
Вишивати – це дійсно давня українська
традиція. Археологічні дослідження та свідоцтва науковців говорять про те, що
вишивка як окремий вид мистецтва на території сучасної України відома з VI століття.
В національному музеї
Івана Гончара, де зібрані зразки вишивки із різних куточків нашої держави,
підсумували: існує понад 250 швів, які базуються на 20-ти видах техніки
вишивання. Найпопулярнішими є мережання, низь, настилування (гладь). Популярна
сьогодні вишивка хрестиком прийшла в Україну з Європи лише в другій половині ХХ
ст.
Наші пращури вважали, що прилегла до тіла
сорочка – це провідник магічної сили, яка оберігає свого власника від усього
поганого. У зв’язку з цим було і багато прикмет і забобонів. Сорочки для жінки
пряли тільки з конопель або льону. Вважалося, що ці рослини захищають майбутню
матір і її, ще не народжене дитя.
Для немовляти першу вишиту сорочку
вишивали на тканині, яка оброблялася свічками хрещеними при хрещенні малюка.
Вважалося, що дитину захищають від бід, негараздів і нечисті, таким чином.
Також, в деяких регіонах, на цих сорочках вишивали в непомітному місці червоний
хрест.
Величезне значення надавалося і орнаменту
на вишитих сорочках. Не можна було переймати малюнок, наприклад, у подруги або
родича, так як це означало що людина як би «забирає» або «повторює» чужу долю.
- вишивати національний одяг бралися
тільки жінки, адже саме вони дарували виробу потужну позитивну енергетику, а
вишиванка символізувала добро, вірність та любов. Це ремесло матері передавали
своїм донькам, бабусі, онукам;
- першим, хто поєднав українську
вишиванку із буденним одягом став Іван Франко. Саме він стильно скомбінував
вишиту сорочку із піджаком. В такому вигляді його можна побачити на 20-гривневій
купюрі;
- у кожному регіоні України техніка вишивання, орнамент,
традиційні кольори, якими вишивають сорочку є різними;
- найбільша кількість людей у вишиванках, яка зібралась
в одному місці, була зареєстрована у 2011 році у місті Рівне. У День
Незалежності на центральний майдан міста прийшло 6570 людей у вишиванках. Цю
цифру зафіксовано у Книзі рекордів України;
- сьогодні найбільш розповсюджені вишиванки білого
кольору. А, наприклад, вишиванки чорного кольору у давнину одягали виключно
чоловіки. Сині вишиті сорочки було прийнято одягати жінкам, що вже не планували
народжувати, або ж маленьким дівчаткам;
- орнаменти з вишивки з кожним днем стають все більш
популярними. Сьогодні їх втілюють не лише на сорочках, але й на будь-якому
сучасному вбранні.
Вишита сорочка – це не просто красивий
одяг, а історія і культура цілого народу. За малюнком і техніці вишивки можна
простежити вплив різних стародавніх культур і народів. Вишиванку берегли
більше, ніж гроші, адже вона була оберегом і захистом. Це культовий і в деякому
роді магічний предмет одягу.